до этого (сего) -а

• ПО СЕЙ < СЕГОДНЯШНИЙ> ДЕНЬ; ДО НАСТОЯЩЕГО ДНЯ; ДО ЭТОГО (НАСТОЙЩЕГО, СЕГО) ВРЕМЕНИ

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ up to the present time, even now:

- to this (very) day;

- to the present day;

- even today.

     ♦...На рынке [ВТАЛЛИННЕ]... моим приятельницам приходилось слышать: "Вот придут белые корабли, всех вас отсюда выгонят". Белых кораблей ждали, ждут и по сей день (Орлова 1). At the market [in Tallinn] my friends occasionally heard: "When the White ships come, then all of you will be driven out of here." They were waiting for the White ships and they're waiting for them to this day (1a).

     ♦ Кое-что из этих рукописей сохранилось по сегодняшний день, но большая часть погибла во время двух арестов [Мандельштама]... (Мандельштам 1). Some of these manuscripts have survived to the present day, but the bulk of them disappeared at the time of his [Mandelstam's] two arrests (1a).

     ♦ "Недаром и по сей день наши русские бабы - все матери - молятся, каются в грехах - богоматери: она простит, поймёт грехи, ради материнства..." (Пильняк 1). "Not without reason, even today, do our Russian peasant women - mothers all-pray, confess their sins - to the Virgin: she forgives, accepts sins, for the sake of motherhood..." (1a).

• ПО СЕЙ < СЕГОДНЯШНИЙ> ДЕНЬ; ДО НАСТОЯЩЕГО ДНЯ; ДО ЭТОГО (НАСТОЙЩЕГО, СЕГО) ВРЕМЕНИ

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ up to the present time, even now:

- to this (very) day;

- to the present day;

- even today.

     ♦...На рынке [ВТАЛЛИННЕ]... моим приятельницам приходилось слышать: "Вот придут белые корабли, всех вас отсюда выгонят". Белых кораблей ждали, ждут и по сей день (Орлова 1). At the market [in Tallinn] my friends occasionally heard: "When the White ships come, then all of you will be driven out of here." They were waiting for the White ships and they're waiting for them to this day (1a).

     ♦ Кое-что из этих рукописей сохранилось по сегодняшний день, но большая часть погибла во время двух арестов [Мандельштама]... (Мандельштам 1). Some of these manuscripts have survived to the present day, but the bulk of them disappeared at the time of his [Mandelstam's] two arrests (1a).

     ♦ "Недаром и по сей день наши русские бабы - все матери - молятся, каются в грехах - богоматери: она простит, поймёт грехи, ради материнства..." (Пильняк 1). "Not without reason, even today, do our Russian peasant women - mothers all-pray, confess their sins - to the Virgin: she forgives, accepts sins, for the sake of motherhood..." (1a).

gener. (до сего) hasta ahora

-а, προθτ. в -е κ. в -у, πλθ. часы α.

η ώρα•

|| χρόνος•

|| η σκοπιά, η φρουρά•

|| (εκκλσ.) οι ώρες ψαλμού ή δεήσεων οι ψαλμοί.

εκφρ.

в добрый час – (ευχή) ώρα καλή•

последний ή смертный час – η τελευταία ώρα, η ώρα του θανάτου, της εκπνοής•

час в час – ακριβώς στην ώρα•

час от -у – από ώρα σε ώρα (βαθμιαία)•

в свой час – στην ώρα του, στον καιρό του•

до этого (сего) -а – ως τώρα, ως αυτή την ώρα•

по -ам – κατά (καθορισμένες) ώρες•

с -у на час – α) από ώρα σε ώρα, β) από στιγμή σε στιγμή, οσονούπω•

сей же – βλ. сейчас• тем -ом σύγχρονα, ταυτόχρονα•

тот же час – βλ. тотчас.

м

1. (отрезок времени) як со­ат; четверть часа чорьяк соат; пол­тора часа яку ним соат; битый час як соати дароз; вақти дуру дароз; опо­здать на час як соат дер мондан; ехать со скоростью шестьдесят километров в час бо суръати шаст километр дар як соат роҳ гаштан; здесь работы всего на час ин фақат кори яксоатааст

2. (время по часам) соат; в час ночи дар соати яки шаб; в пять часов утра дар соати панҷи пагоҳӣ; который час? соат чанд [шуд]?; седьмой час соат аз шаш гузаштааст

3. (время, предназначенное для чего-л.) вақт, соат; приёмные часы соати қабул; час обеда вақти наҳорӣ; час отдыха вақти истироҳат (дамгирӣ); академический час соати академики // мн. часы (лекции) соатҳои даре, даре; получить часы в институте дар институт дарс гирифтан

4. (время, пора) вақт, соат; ран­ний час пагоҳии барвакт; поздний час бевақтии шаб // книжн. (назначенный срок) мӯҳлат, вақти муайян; час рас­платы соати (рӯзи) интиқом; час сви­дания соати мулокот, вақти вохӯрӣ

5. тк. мн. часы воен. каровулӣ, навбатдорӣ; стоять на часах қаровул истодан; смениться с часов аз навбатдорӣ рафтан

6. тк. мн. часы церк. намуди ибодати православӣ <> ад­миральский час уст. шутл. вактитаҳтӯл; звёздный час омади кор; тобидани бахт; комендантский час соати коменданта; мёртвый час хоби нисфирӯзӣ; последний (смертный) час дами вопасин; часы пик вақти авҷи кори нақлиёт; час пробил (настал) вакташ расид (омад), вақту соаташ расид; час в час айнан дар вақташ; час от часу соат ба соат; час от часу не легче соат ба соат бадтар; в добрый час омади кор диҳад, комёби ёратон бод, барори кор мехоҳем; до этого (сего) часа то ин дам, то алвақт, то алҳол; не по дням, а по часам расти хеле зуд (бисьёр тез) калон шудан (сабзидан); не ровён час худо накунад (нишон надиҳад), мабодо; по часам дар вақти (мӯҳлати) муайян; с часу на час 1) (с каждым часом) соат б а соат 2) (в лю­бую минуту, в ближайшее время) дар вақти наздик, дар хар соат, дар ҳар дақиқа, дар дами…; сей же час ҳозир, дарҳол, ҳамин соат (замон); тем часом уст. дар айни ҳол; [в1 тот же час дарҳол, ҳамон соат, хамон дам, хамон он; через час по чайной ложке погов. уштурро бо кафлес об додагӣ барин; рыцарь на \час паҳлавони ношуд, қаҳрамонтароши ношуд; халиф (калиф) на \час ирон. ҳокими дурӯза

I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);

2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;

3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].

II. Мир -

1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];

2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];

3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];

4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;

5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);

6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;

7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;

8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;

9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.

* * *

1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у

2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю

2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

1) (з)відци, (з)відси, (з)відціль, (з)відсіль, (з)відціля, (з)відсіля. Далеко ли -да до города? - чи далеко звідціля до міста? Вон -да! - геть звідци! -да рукой подать - звідси близесенько;

2) (с сего врем.) з цього часу, віднині, відтепер;

3) (из сего обстоятельства) з цього, звідц[с]и. -да можно заключить, -да следует - з цього (звідци) можна зробити такий висновок, з цього виходить.

* * *

1) зві́дси, звідсіля́, звідсі́ль, ві́дси, відсіля́, відсі́ль, диал. відціля́, відці́ль

2) ( из предыдущего рассуждения) зві́дси, з цьо́го, ( вследствие этого) че́рез це

1. (перед сущ. в ед. числе, перед словом один или единый) not a; отрицание не при этом не переводится

2. (перед предл. с косв. пад. от какой, кто, что):

3.:

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *

1) част. ні, усилит., ані; ніже́

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

3) союз ні

1) General subject: as, as touching, concerning, hereupon, on, over (to talk over the matter - говорить относительно этого дела), re (Re your letter of the 2nd instant... - Касательно вашего письма от второго числа сего месяца...), regarding, respecting, with, touching, in terms of, when it comes to..., (данного случая) relevantly, wise

2) Mathematics: tangentially

3) Law: in regard to, with reference to, with regard to

4) Officialese: anent

5) Patents: in re

в скором времени

время от времени

до времени

до настоящего времени

до поры до времени

до сего времени

до этого времени

за давностью времени

знамение времени

ко времени

не ко времени

от времени до времени

отставать от времени

отстать от времени

прежде времени

раньше времени

с течением времени

some person (thing, phenomenon) is totally unsuitable, does not meet the required or desired standards, some action or situation is totally unacceptable

X никуда не годится = X just won't do

gener. am Soundsovielte (des Monats) (сего; этого месяца)

• НИКУДА НЕ ГОДИТСЯ coll

[VP; subj: human, abstr, or concr; fixed WO]

=====

⇒ some person (thing, phenomenon) is totally unsuitable, does not meet the required or desired standards, some action or situation is totally unacceptable:

- X никуда не годится≈ X just won't do;

- X will never do;

- X is no good (at all);

- X is good for nothing;

- X is not good for anything;

- person X is utterly incompetent;

- thing X is utterly worthless;

- X is of no use (whatsoever);

- [in limited contexts] X is an utter waste of time.

     ♦ " Язык! - вскрикивал литератор (тот, который оказался сволочью), - язык, главное! Язык никуда не годится" (Булгаков 12). "The language!" cried one of the writers (the one who turned out to be such a swine). "The language is the trouble. Its no good" (12a).

     ♦...Стихи всё равно никуда не годились, как подавляющее большинство описательных стихов... (Катаев 3)....The verses were no good at all, like most descriptive verses... (3a).

     ♦ [Яков:] Так вот я - из третьей группы. К ней принадлежат все лентяи, бродяги, монахи, нищие и другие приживалы мира сего. [Надя:] Скучно ты говоришь, дядя! И совсем ты не такой, а просто - ты добрый, мягкий. [Яков:] То есть никуда не гожусь (Горький 1). [Ya.:] That's me-the third category. To this category belong all the lazy loafers, the tramps, monks, beggars and other parasites of this world. [N.:] Why do you say such tiresome things, uncle? And you're not like that at all. You're just kind and softhearted. [Ya.:] In other words, good-for-nothing (lc).

     ♦ "Да, - угрюмо сказал Передонов, - вы взяли себе в голову, что я никуда не гожусь, а я постоянно о гимназии забочусь" (Сологуб 1). "That's right," said the sullen Peredonov, "you've taken it into your head that I'm not good for anything, even though I am constantly concerned about the gymnasium" (1a).

     ♦ Кутузову пожалован Георгий 1-й степени; государь оказывал ему высочайшие почести; но неудовольствие государя против фельдмаршала было известно каждому. Соблюдалось приличие, и государь показывал первый пример этого; но все знали, что старик виноват и никуда не годится (Толстой 7). Kutuzov had received the Order of St. George, First Class; the Tsar had conferred on him the highest honors, but everyone was aware of his dissatisfaction with the Field Marshal. The proprieties were observed and the Tsar was the first to set the example, but everyone knew that the old man was at fault and utterly incompetent (7a).

     ♦ "...[ Я] гаснул и тратил по мелочи жизнь и ум... Даже самолюбие - на что оно тратилось? Чтоб заказывать платье у известного портного? Чтоб попасть в известный дом?.. Или я не понял этой жизни, или она никуда не годится..." (Гончаров 1). "...[I was] fading out, wasting my mind, my life, on trifles.... Even my self-respect-what was that wasted on? On ordering clothes from a famous tailor? On being invited to a celebrated house?...Either I failed to understand that life, or it was utterly worthless..." (1b).

     ♦ "Третьего дня, я смотрю, он [твой отец] Пушкина читает, - продолжал... Базаров. - Растолкуй ему, пожалуйста, что это никуда не годится" (Тургенев 2). "The other day I found him [your father] reading Pushkin," Bazarov resumed. "Tell him what an utter waste of time it is" (2a).

• ПО СЕЙ < СЕГОДНЯШНИЙ> ДЕНЬ; ДО НАСТОЯЩЕГО ДНЯ; ДО ЭТОГО (НАСТОЙЩЕГО, СЕГО) ВРЕМЕНИ

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ up to the present time, even now:

- to this (very) day;

- to the present day;

- even today.

     ♦...На рынке [ВТАЛЛИННЕ]... моим приятельницам приходилось слышать: "Вот придут белые корабли, всех вас отсюда выгонят". Белых кораблей ждали, ждут и по сей день (Орлова 1). At the market [in Tallinn] my friends occasionally heard: "When the White ships come, then all of you will be driven out of here." They were waiting for the White ships and they're waiting for them to this day (1a).

     ♦ Кое-что из этих рукописей сохранилось по сегодняшний день, но большая часть погибла во время двух арестов [Мандельштама]... (Мандельштам 1). Some of these manuscripts have survived to the present day, but the bulk of them disappeared at the time of his [Mandelstam's] two arrests (1a).

     ♦ "Недаром и по сей день наши русские бабы - все матери - молятся, каются в грехах - богоматери: она простит, поймёт грехи, ради материнства..." (Пильняк 1). "Not without reason, even today, do our Russian peasant women - mothers all-pray, confess their sins - to the Virgin: she forgives, accepts sins, for the sake of motherhood..." (1a).

• ПО СЕЙ < СЕГОДНЯШНИЙ> ДЕНЬ; ДО НАСТОЯЩЕГО ДНЯ; ДО ЭТОГО (НАСТОЙЩЕГО, СЕГО) ВРЕМЕНИ

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ up to the present time, even now:

- to this (very) day;

- to the present day;

- even today.

     ♦...На рынке [ВТАЛЛИННЕ]... моим приятельницам приходилось слышать: "Вот придут белые корабли, всех вас отсюда выгонят". Белых кораблей ждали, ждут и по сей день (Орлова 1). At the market [in Tallinn] my friends occasionally heard: "When the White ships come, then all of you will be driven out of here." They were waiting for the White ships and they're waiting for them to this day (1a).

     ♦ Кое-что из этих рукописей сохранилось по сегодняшний день, но большая часть погибла во время двух арестов [Мандельштама]... (Мандельштам 1). Some of these manuscripts have survived to the present day, but the bulk of them disappeared at the time of his [Mandelstam's] two arrests (1a).

     ♦ "Недаром и по сей день наши русские бабы - все матери - молятся, каются в грехах - богоматери: она простит, поймёт грехи, ради материнства..." (Пильняк 1). "Not without reason, even today, do our Russian peasant women - mothers all-pray, confess their sins - to the Virgin: she forgives, accepts sins, for the sake of motherhood..." (1a).

• ПО СЕЙ < СЕГОДНЯШНИЙ> ДЕНЬ; ДО НАСТОЯЩЕГО ДНЯ; ДО ЭТОГО (НАСТОЙЩЕГО, СЕГО) ВРЕМЕНИ

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ up to the present time, even now:

- to this (very) day;

- to the present day;

- even today.

     ♦...На рынке [ВТАЛЛИННЕ]... моим приятельницам приходилось слышать: "Вот придут белые корабли, всех вас отсюда выгонят". Белых кораблей ждали, ждут и по сей день (Орлова 1). At the market [in Tallinn] my friends occasionally heard: "When the White ships come, then all of you will be driven out of here." They were waiting for the White ships and they're waiting for them to this day (1a).

     ♦ Кое-что из этих рукописей сохранилось по сегодняшний день, но большая часть погибла во время двух арестов [Мандельштама]... (Мандельштам 1). Some of these manuscripts have survived to the present day, but the bulk of them disappeared at the time of his [Mandelstam's] two arrests (1a).

     ♦ "Недаром и по сей день наши русские бабы - все матери - молятся, каются в грехах - богоматери: она простит, поймёт грехи, ради материнства..." (Пильняк 1). "Not without reason, even today, do our Russian peasant women - mothers all-pray, confess their sins - to the Virgin: she forgives, accepts sins, for the sake of motherhood..." (1a).